Сьогодні як завжди гуляла з дитиною на території 11 школи (стадіон). І спостерігала за дивною картиною: декілька дітей клас мабуть 6 грали у футбол. Веселяться, трохи покрикують... футбол зрештою . В якийсь момент на ворота поставили молодшого хлопчика, який мабуть не так вміло грає, однак старається. Поки годувала свого малюка... чую крики... Ба більше мати трьох поверхові.Ситуація яка.Цей хлопчина,що на воротах пропустив гол...і не один.А інший з тієї ж компанії напав на нього...з репліками...мені п...уй...ти дол....б...каліка і тому подібне...плюс до повного щастя почав копати з усієї сили в нього м'ячем.Довівши дитину до плачу.Побачивши що дитину от-от буде бити старший хлопчик я хотіла втрутитися та на моє здивування інші хлопчики почали його захищати....Один з дітей підійшов до забіяки і почав прям так по дорослому йому пояснювати,що ображати нікого не треба,що кожен може помилитися, що в цього хлопчика просто цитую...ЧОРНА ПОЛОСА..Що в житті потрібно вміти програвати і не все вирішується образами.Реально мене прям гордість розперла...Респект батькам,які так виховали свою дитину.Інші хлопчики чи побоювалися чи просто не встрягали у конфлікт але максимум намагалися заспокоїти того що плаче.В результаті забіяка не отримавши підтримки обматерив усіх розвернувся і пішов а хлопчаки і далі продовжували грати у футбол.фото розмите бо я сиділа далеко...однак на ньому видно що хлопці заспокоюють одного...а забіяка сам сидить надутий на своєму м'ячі...На іншому фото герой мого дня на ровері довольний зі своєю компанією повертається додому...Респект такій дитині,здоров'я і наснаги того ж і батькам,які так виховали.Я просто взахваті від цього хлопчика,який так щиро заступався за іншого.
А ви, як реагуєте на дитячий булінг...?